1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Алергічний риніт

Причини - підвищена чутливість організму до дії різних агентів на слизову оболонку порожнини носа - пилку рослин, вовни тварин, пилу і т.д.
Клінічні прояви: часто рясні водянисті виділення з носа, чхання, закладеність носа, почервоніння очей, сльозотеча, головні болі. У випадку уповільненої реакції-рідкісне чхання, частіше вранці, майже постійна закладеність носа, яка посилюється в положенні лежачи, відокремлюване, як правило не водянисте, а кілька більш густе, слизувате.
Як правило, захворювання має сезонний характер. У одного й того ж пацієнта захворювання загострюється щорічно, в один і той же час, зазвичай навесні або на початку літа. Діагноз встановлюється ЛОР лікарем на підставі скарг хворого, історії захворювання, огляді порожнини носа. Цих методів часто буває достатньо для постановки діагнозу. У деяких випадках вдаються до передньої ріноманометріі (оцінка дихальної функції носа), аналізу соскоба із слизової оболонки носа, ендоскопічного дослідження порожнини носа, проведення алергопроби.
Лікування. У першу чергу в лікуванні алергічного риніту слід обмежити контакти пацієнта з алергеном. З фармакологічного лікування пацієнтові призначаються: антигістамінні засоби, глюкокортикоїди як місцевої дії, так і для системного застосування, судинозвужувальні засоби. Ефективно промивання порожнини носа ізотонічними розчинами хлориду натрію, імунотерапія.
Якщо алергічний риніт не піддавати лікуванню, він може перейти в хронічну форму. При недостатньо активному лікуванні хвороба може викликати серйозні ускладнення в системі дихання. Найчастіше це запалення приносових пазух, яке піддається лікуванню лише при хірургічних втручаннях, хронічні запалення носоглотки, поліпи і бронхіальна астма.

<