1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

УДК

Головний військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь»

Проблема туберкульозу в світі та в Україні на сучасному етапі.

Л.В.Веселовський, Л.І.Гречаник.

 

Резюме:В статті викладено короткий аналіз характеру та основних причин поширеності туберкульозу в світі та в Україні, ефективності нормативно-правової бази для боротьби з епідемією туберкульозу на сучасному етапі.

Ключові слова: туберкульоз, інфікованість, ДОТС , епідемія, правова база.

     Однією з найактальніших соціально-політичних та медичних проблем суспільства на сучасному етапі є туберкульоз (ТБ). Стан з ТБ та підхід до даної проблеми з боку влади в будь–якій державі світу є показником соціального благополуччя.
      За даними L.Savin, C.Ionescu половина населення світу інфікована ТБ, і що він не ліквідований в жодній країні, тому послаблення боротьби з ТБ в багатьох економічно розвинутих країнах світу за останні 20-25 років було передчасним [1]. У багатьох частинах світу ця недуга вийшла з-під контролю, тому в квітні 1993 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) проголосила ТБ глобальною небезпекою [2]. Такого роду роду заява є першою в історії ВООЗ. Щорічно на планеті виявляють 8-9 млн. осіб, які вперше захворіли на ТБ, у тому числі 4-4,5 млн. із бактеріовиділенням. Щороку у світі ТБ вбиває 2-3 млн. людей, перважно молодих, і це більше ніж помирає від інших інфекційних захворювань [3].
      У деяких країнах, в тому числі і в Україні інфікованість дорослого населення ТБ становить 80-90%. Щосекунди у світі інфікується ТБ 1 людина. За даними ВООЗ 2004 року найвищий рівень захворюваності на ТБ в Африканському (345‰) та Азіатському регіонах (190‰). Порівняно низький рівень захворюваності визначається в західній Європі (50‰) і Америці (43‰).

      Високі показники захворюваності на ТБ в багатьох країнах зумовлені насамперед соціально–економічними і медичними факторами, зокрема високим рівнем бідності та, як наслідок, неповноцінним харчуванням, недостатньою кількістю медичних установ та кваліфікованих медичних кадрів, епідемією ВІЛ/СНІДу та поширенням стійких до антимікобактеріальних препаратів форм мікобактерій туберекульозу (МБТ). Якщо система боротьби з ТБ у світі й надалі не буде поліпшена, то за прогнозами фахівців до 2020р. може бути зареєстровано більше 2млрд. інфікованих, 20млн. чоловік захворіють на ТБ і близько 40млн. помруть від нього [4].
       Погіршення епідемічної ситуації з ТБ у ряді країн світу (особливо з недостатнім матеріальним забезпеченням) наприкінці минулого тисячоліття зумовило ВООЗ в квітні 1993р. оголосити, що ТБ є “глобальною загрозою”, яка вимагає негайного втручання і зазначила: якщо уряди країн не вважатимуть ТБ першоосновою своєї політики і не фінансуватимуть протитуберкульозні заходи, то пандемію ТБ не вдасться зупинити [5].
      В Україні ситуація з ТБ почала погіршуватися з 1990 року. У 1993 році у Вінниці відбувся І з’їзд фтизіатрів і пульмонологів України, який звернувся до президента України із занепокоєнням щодо погіршення ситуації з ТБ в Україні. В 1995 році в Україні настав епідемічний поріг, і до нині в Україні бурхливо палає епідемія [3].

     Наведений графік демонструює, що з 1956р. динаміка захворюваності на ТБ в Україні мала тенденцію до зниження і досягла мінімальних показників у 1990р. Погіршення ситуації з ТБ зумовлено, перш за все, соціально-економічними труднощами, посиленням міграції людей, збільшенням хворих на алкоголізм, наркоманію та СНІД. Протягом останніх 17 років рівень захворюваності на ТБ збільшився у 2,5 рази, а рівень смертності – у 2,8 рази. Щороку в Україні виявляють понад 37тис. хворих на ТБ, понад 10тис. людей помирають від цієї хвороби, стільки ж стає інвалідами. На 01.01.07р. кількість хворих, що перебувають під спостереженням протитуберкульозних закладів, становить 498643 особи, у тому числі на активні форми ТБ хворіють 93195 осіб[4].
     Пошук нової, адекватної як з боку соціально-економічної, політичної, так і медичної точки зору, відповіді суспільства на виклик глобальної пандемії ТБ призвело до того, що у 1994р. ВООЗ сформулювала стратегію ДОТС (від англ. DOTS – “Directly Observed Treatment Short-course” - “Стандартизовані короткотермінові режими хіміотерапії під безпосереднім контролем”) по боротьбі з ТБ [2, 6].
      Стратегія ДОТС включає комплекс адміністративних і медичних заходів щодо боротьби з ТБ, за якою передбачається особливу увагу приділити активному виявленню хворих на ТБ серед контактів і в групах підвищеного ризику за допомогою мікроскопічного дослідження мокротиння, що грунтується на економічній ефективності та контрольованому лікуванні вперше виявлених хворих. ДОТС являє собою ефективну систему управління випадком активного ТБ, що дозволяє гарантувати отримання хворими якісних протитуберкульозних препаратів у правильному дозуванні та протягом належного періоду часу. Вона мінімізує розвиток резистентності МБТ за рахунок запобігання випадкам неуспішного лікування. До 2004р. більше ніж 160 країн світу почали використовувати стратегію DOTS. В Україні запропонована ВООЗ стратегія ДОТС боротьби з ТБ адаптована до національних умов [7].
      Враховуючи реальну загрозу національній безпеці держави, питання боротьби з ТБ є одним з пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку. Тому, враховуючи неблагополучну ситуацію з ТБ в Україні, активізовано діяльність, спрямовану на протидію епідемії ТБ. У 1999р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України „Про Комплексні заходи щодо боротьби з ТБ”, у 2000р. – Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо боротьби з ТБ”, у 2001р. – Закон України „Про боротьбу із захворюванням на ТБ”. Наказом Президента України затверджено Національну програму боротьби із захворюванням на ТБ на 2002-2005рр. Видано Наказ Президента України від 30.11.05р. „Про вдосконалення державного управління у сфері протидії ВІЛ/СНІДу та ТБ в Україні” та 14.02.06р. рішення Ради національної безпеки та оборони від 18.01.06р. „Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами”. Законом України „Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на ТБ у 2007-2011 роках”, вперше програма боротьби з ТБ прийнята як закон.
 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Что лучше инжектор или карбюратор? Подробнее на странице http://kamael.com.ua