1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Перші операції при захворюваннях органів дихання в Київському військовому госпіталі стали виконуватися в 2-ій половині XIX століття старшим ординатором Адольфом Карловичем Флейшером. Ще в 1882 році він опублікував в «Врачебном сборнике Киевского военного госпиталя» (випуск 2) статтю «Четыре случая гнойного плеврита, леченных хирургически».

У 30-і роки ХХ сторіччя використовувалися хірургічні методи лікування при лікуванні хворих туберкульозом легенів – застосовувалося припікання спайок, накладався пневмоперітонеум. Ці операції виконувалися в спеціально обладнаному приміщенні інфекційного відділення.

У роки Великої Вітчизняної війни, коли госпіталь знаходився в евакуації, хворі з пораненнями грудної клітки лікувалися в спеціалізованому відділенні для поранених в груди і живіт. Кількість таких відділень була різною, залежно від бойової обстановки. Так, в Харкові розвернулося одне таке відділення, а в Томську – чотири.

У післявоєнні роки на базі туберкульозного відділення прості операції (торакопластика, перепалювання зрощень плеври і ін.) виконував начальник 2-го хірургічного відділення полковник медичної служби Л.В.Меранов. Потім ця робота була доручена ординаторові 2-го хірургічного відділення Василю Дмитровичу Колесову. У 1956 році він виконав в госпіталі першу пульмонектомію з приводу раку легені з успішним результатом. Завдяки тому, що в 1957 році в госпіталі був упроваджений інтратрахеальний наркоз, радикальні операції на легенях стали виконуватися все частіше і частіше. Оперувалися хворі в спеціально обладнаному хірургічному блоці на базі туберкульозного відділення.

20 жовтня 1972 року в госпіталі створений 81-й протитуберкульозний диспансер на 75 штатних ліжок. До штату диспансеру увійшло фтізіохіругічне відділення. Його начальником призначений підполковник медичної служби А.Я.Сірченко, який прибув в 408 ОВГ в 1965 році та служив на посаді старшого ординатора хірургічного відділення. Старшим ординатором фтізіохірургічного відділення призначений підполковник медичної служби Віктор Опанасович Харітонов. Відділення не мало власного приміщення, розміщувалося в хірургічному корпусі. У 1972-1973 роках на його базі було тимчасово розгорнуто ще і 3-е хірургічне відділення, в якому лікувалися хворі з гнійними захворюваннями. У такому об'єднаному відділенні було передбачено 35 ліжок для гнійних хворих і 15 для фтізіохірургічних і торакальних.

Відділення стало функціонувати як самостійне з грудня 1979 року, з штатом 17 чоловік. У 1980 році фтізіохіругічне відділення отримало власне приміщення, воно було розміщене в двоповерховій прибудові реконструйованої будівлі туберкульозного корпусу. Основними нозологічними формами у пацієнтів, що лікувалися в ці роки, були: туберкульоз легенів, туберкульоз інших органів, рак легенів, доброякісні захворювання легенів, хронічні пневмонії. При цьому об'єм оперативних втручань у відділенні був представлений операціями – пульмонектомія, лобектомія, білобектомія, сегментектомія, декортикація легені з плевректомією, торакопластика, штучний пневмоторакс, пневмоперітонеум.

За роки роботи відділення активно упроваджувалися і удосконалювалися нові методи діагностики і лікування: бронхоскопія, бронхографія, медіастинографія - 1972-1978 років; біопсія пункції плеври при ексудативному плевриті - 1978 рік; лікування гострих емпієм плеври за допомогою постійного інфузійного зрошування антисептиками у поєднанні з вакуумним дренуванням - 1980 рік; лікування периферичних абсцесів легенів шляхом трансторакального їх дренування - 1980год; аспіраційна біопсія легенів - 1983 рік; оклюзія бронхоплевральних свищів поліуретановим клеєм КЛ-3 - 1983 рік; відкрита біопсія легенів, плевра, внутрішньогрудних лімфовузлів - 1984 рік; інтраопераційний забір матеріалу для термінового цитологічного дослідження - 1985 рік.

15 жовтня 1985 року на базі фтізіохірургічного відділення згідно новому шта тному розкладу створено торакальное відділення. До цього часу помінявся лікарський склад відділення: у 1983 році старшим ординатором відділення призначений підполковник медичної служби Ленур Куртсєїтовіч Куртсєїтов, який в 1986 році був призначений начальником відділення. З 1989 по 1993 рік на посаді старшого ординатора працював підполковник медичної служби Арутюн Акоповіч Алхазян, з 1993 по 1998 рік старшим ординатором був полковник медичної служби Юрій Семенович Крамаренко, який з травня 1998 г очолив відділення. У 1996 році старшим ординатором призначений старший лейтенант В.Є.Сафонов, а ординатором в 1999 році – капітан медичної служби К.В.Кравченко.

У зв'язку зі збільшенням кількості складних операцій (розширені пульмонектомії, лобектомії, мастектомії, видалення пухлин середостіння, операції при міастенії) і необхідністю спостереження оперованих пацієнтів в умовах реанімаційного відділення, з 1 червня 1999 року відділення торакальної хірургії стало розташовуватися на п'ятому поверсі хірургічного корпусу.

З квітня 2005 року відділення очолив підполковник медичної служби Вадим Євгенійович Сафонов – випускник Військово-медичної академії імені С.М.Кирова (1993г) і Українській військово-медичній академії (1996г). У тому ж році підполковник медичної служби К.В.Кравченко призначений старшим ординатором відділення.

За останніх 10 років у відділенні були підготовлені торакальні хірурги (службовці МО) А.В.Комінко і Д.І.Дудла. Велику допомогу в роботі відділення надають професор, завідувач кафедри торакальної хірургії і пульмонології Національної медичної академії післядипломного утворення імені П.Л.Шупіка (НМАПО) Вадим Григорович Гетьман і завідувач ендоскопічним відділенням 17-ої міської клінічної лікарні Валентин Іванович Снєжко.

З березня 2007 року відділення перетворене в клініку торакальної хірургії з палатами для хіміотерапії.

<