1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Поради хворому на серцеву недостатність.

Серцева недостатність - клінічний синдром, в основі якого лежить порушення скоротливої функції серця. Для цього синдрому характерно зниження толерантності до фізичного навантаження /у зв'язку із задишкою і швидкою стомлюваністю/, затримка рідини в організмі, прогресуючий характер, обмеження тривалості життя.

Завдання лікування хворих з СН.

  1. Усунення або корекція етіологічного фактора СН.
  2. Забезпечення максимально можливого рівня якості життя через:
  • усунення або зменшення наявних клінічних симптомів СН;
  • зменшення кількості повторних госпіталізацій хворого з приводу декомпенсації кровообігу;
  • досягнення двох зазначених цілей за доброї переносимості відповідного лікування.
  1. Збільшення тривалості життя.

Модифікація способу життя та дотримання спеціальних рекомендацій.

    • Припинення куріння, оскільки останнє підвищує ризик дестабілізації ІХС та тромбоутворення, активує симпатоадреналову систему, посилює периферичну вазоконстрикцію та зменшує дихальний резерв.
    • Уникнення вживання алкоголю.
    • Правильні харчування та питний режим.
  • Обмежити споживання харчової солі (NaCl) – не більше 3 г на добу, тобто з раціону потрібно виключити солоні продукти (тверді сири, ковбаси, копчені, мариновані продукти тощо) та відмовитися від досолювання готової їжі.
  • Обмеження споживання рідини – дозволяється вживати до 1,5–2 л на добу. При активній сечогінній терапії добове надходження рідини в організм має контролюватися й бути обмеженим (не більше 1–1,2 л на добу).
  • Їжа хворих з СН має бути висококалорійною, достатньо вітамінізованою та містити достатньо багато білка, калію та магнію. При ожирінні (індекс маси тіла більше 30 кг/м2) калорійність раціону має бути обмежена. Обмеження білкової складової раціону є вимушеним заходом лише у випадках ниркової недостатності.

 

  1. Самоконтроль маси тіла. Регулярне (2–3 рази на тиждень) зважування на домашніх вагах дозволяє своєчасно виявити ознаки декомпенсації кровообігу на її доклінічному етапі. Відносно швидке (2 кг та більше за 2–3 дні) зростання маси тіла, як правило, є “сигналом” затримки рідини в організмі. Потрібно застосування діуретиків.
  2. Режим фізичної активності.Обмеження фізичної активності (ліжковий або “палатний” режим) рекомендоване лише при гострій та декомпенсованій (з явищами виражених набряків) СН. В усіх інших випадках показана регулярна щоденна фізична активність у межах, які не супроводжуються виникненням таких симптомів СН, як задишка, серцебиття.
  3. Вакцинація. Оскільки при СН грип та пневмонія часто є чинниками гемодинамічної дестабілізації, протигрипозна та протипневмококова імунізація у таких хворих є бажаною.
  4. Подорожі. Тривалого перебування у нерухомому стані хворих з СН слід уникати, насамперед, через підвищений ризик тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок або тазу.
  5. Фізичні тренування. Показані хворим з гемодинамічно стабільною, медикаментозно контрольованою СН ІІ або ІІІ ФК.

Протипоказаннями до фізичних тренувань є:
1) декомпенсована застійна СН;
2) міокардит;
3) клапанні стенози;
4) “сині” вроджені вади серця;
5) шлуночкові аритмії високих градацій;
6) нескоригована тахісистолія;
7) відсутність належного контролю стенокардії антиангінальними препаратами.

Препарати, які не бажано застосовувати при лікуванні хворих з СН та медикаментозна терапія визначаються лікарем.

 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Что лучше инжектор или карбюратор? Подробнее на странице http://kamael.com.ua