1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

УДК 616.936
В.І.Трихліб
Начальник клініки інфекційних захворювань
Головного військово-медичного клінічного центру  «ГВКГ», к.м.н.

ДЕЯКІ ПИТАННЯ СТОСОВНО ЗАВІЗНИХ ВИПАДКІВ МАЛЯРІЇ В УКРАЇНІ
Ключові слова: малярія, ступень важкості, профілактика

За даними ВООЗ, 2008р. у 2006р. у світі було зареєстровано біля 247 млн. випадків малярії з 3.3 млрд. людей, які знаходились в умовах ризику інфікування. При цьому, з даної кількості - 2.1 млрд. перебували у країнах з низьким  ризиком інфікування (<1 випадку на 1000 населення), 97 % з них проживали в країнах за межами Африки. В той же час 1.2 млрд. людей проживало в районах з високим ризиком інфікування (1 випадок на 1000 населення), 49 % - у африканських країнах та 37%  в регіонах південно-східної Азії. Більшість випадків (80%) зареєстрованої малярії в Африці, були в 13 її країнах і більше половини захворіло у Нігерії, Демократичній республіці Конго, Ефіопії, Об’єднаній республіці Танзанія та Кенії. Серед випадків, котрі зустрічались поза африканських країн, 80% було в Індії, Бангладеші, Індонезії, Папуа-Нова Гвінея та Пакистані.
Найбільш розповсюдженим збудником малярії у світі є Pl. vivax, у тропічних країнах та на Африканському континенті - Pl. Falciparum.  Згідно з даними „ International travel and Health, WHO, 2001, Geneva  ендемічними країнами щодо малярії в світі є: в Азії та Океанії – Афганістан (P.vivax, хлорохіностійкі Pl. Falciparum), Бангладеш (хлорохіностійкі Pl. Falciparum), Бутан (Pl. Falciparum стійкі до хлорохіну та фансидару),  Вануату (P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару, P.vivax - до хлорохіну), В'єтнам (більшість P.falciparum стійкі до хлорохіну і фансидару), Індія (є стійкість P.falciparum до хлорохіну і фансидару), Індонезія (зареєстровані P.falciparum, стійкі до хлорохіну і фансидару, P.vivax - до хлорохіну), Ірак (P.vivax, P.falciparum), Іран (P.vivax, P.falciparum, стійкий до хлорохіну, фансидару), Ємен (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Камбоджа (виявлена стійкість до мефлохіну), Китай, КНДР, Лаос, Малайзія (P.falciparum), Непал (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), М'янма (P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару, в деяких місцях і до мефлохіну, P.vivax - до хлорохіну), ОАЕ, Оман, Пакистан (є P. falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Папуа-Нова Гвінея (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару, P.vivax стійкий до хлорохіну), Республіка Корея, Саудівська Аравія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Соломонові острови (P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Сірія, Шрі Ланка (переважно P.vivax, є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Тімор Східний (P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Таіланд (є P.falciparum, стійкий до хініну й мефлохіну), Філіппіни; в Африці – Алжир (P.vivax), Ангола (P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Бенін (P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Ботсвана (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Буркіна-Фасо (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Бурунді (P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Габон (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Гамбія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Гана (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансідару), Гвінея (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Гвінея-Бісау (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Джібуті (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Єгипет, Замбія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Зімбабве (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Кабо-Верде, Камерун (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Кенія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Конго (Браззавіль - є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Конго (Кіншаса – є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Коморські острови (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну),  Кот д'Івуар (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Ліберія (P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Маврікій (P.vivax), Маврітанія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Мадагаскар (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Майотта фран, Малаві (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Малі (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару),  Марокко (P.vivax), Мозамбік (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансідару), Намібія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Нігер (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Нігерія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Руанда (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Сан-Томе і Принципі (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Свазіленд (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Сенегал (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Сомалі (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Судан (P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), С'єрра-Леоне (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Танзанія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Того (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Уганда (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару),  ЦАР (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Чад (P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Екв.Гвінея (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Ерітрея (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Ефіопія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), ПАР (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару); в Центральній та Південній Америці – Аргентина (P.vivax), Беліз (P.vivax, P.falciparum), Болівія (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Бразилія (P.vivax, P.falciparum), Гаїті (P.falciparum), Венесуела (P.vivax), Гайана (P.vivax, є хлорохіностійка P.falciparum), Гватемала (P.vivax), Гвіана (Франц.) (полірезистентний P.falciparum), Гондурас (P.vivax), Домініканська республіка (P.falciparum), Коста Ріка (P.vivax), Колумбія (P.vivax, є P.falciparum, стійкий до хлорохіну), Мексика (P.vivax), Нікарагуа (P.vivax, P.falciparum), Панама (P.vivax, P.falciparum стійкий до хлорохіну), Парагвай, Перу (P.vivax, є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Сальвадор (P.vivax), Сурінам (є P.falciparum, стійкий до хлорохіну і фансидару), Еквадор (P.vivax, є P.falciparum, стійкий до хлорохіну); в Європі – Таджикістан (P.vivax), Туреччина (P.vivax).
В Європі завізна малярія реєструється у мандрівників, військовослужбовців, імігрантів з ендемічних країн. [1,2] На даний час в Європейському союзі мешкає біля 13 млн імігрантів, значна кількість яких прибуває з країн високо ендемічних щодо малярії. Внаслідок цього  у західних країнах спостерігається зростання тропічних інфекцій, таких як малярія, філяріотоз, повернення інших – туберкульозу, вірусного гепатиту. [3]
За допомогою TropNetEurop в Европі реєструється приблизно 10 % всіх пацієнтів з малярією, які появляються у Європі. За даними ряду авторів в країнах Європи з 30 млн осіб, які прибувають з ендемічних районів, в наступному захворюють на малярію біля 200-400 тис. Щороку спостерігається зростання даних випадків. У Франції щорічно реєструється  більш ніж 5000 випадків захворювання на малярію (з 16 000 на всю Європу) і біля 1 300 в Сполучених Штатах. [4,5,6] При цьому різновид завізної малярії залежить від країни з якої прибули хворі. В переважній більшості випадки малярії спричінені non-falciparum різновидами. [7]
Ризик захворювання людей залежить від географічного розташування країни де вони перебували, місць даної країни, умов їх діяльності та мешкання, тривалості перебування, пори року, застосування хіміопрофілактичних препаратів, репелентів та інших причин. Як вказують Jelinek T зі співавторами, 2002р. - при обстеженні 1659 імігрантів та пацієнтів з Європи хворих на малярію було встановлено, що більшість інфекцій було імпортовано з Західної Африки. [5] Середня тривалість мандрівництва складала 14 діб (2-30 діб). На жаль збільшується кількість мандрівників, які не застосовують або порушують схему прийому хіміопрофілактичних препаратів. Так Daniel Christen з співавт., 2006, вказують що хіміопрофілактику не приймали 84,2% осіб, інші приймали препарати, або неефективні , або з порушенням схем прийому. [8] З даними Fabrice Bruneel зі співавторами, 2002р. 96 % хворих приймали неефективний хіміопрофілактичний препарат. [9] Все це сприяє збільшенню кількості завізних випадків малярії. [10,11] Навіть в Японії, високорозвинутій країні завізна малярія залишається також актуальною проблемою. [12]
В той же час діагностування малярії залежить від кваліфікації лікарів, лаборантів, наявності сучасного лабораторного обладнання та інших причин. Це підтверджується даними літератури, коли одні автори вказують на інфікування мігрантів в 4-10% [13,14], а інші до 58%. [15].
Серед завізних випадків малярії, тропічна може займати значну частку. Так при обстеженні у Великобританії 249 дітей хворих на малярію за останні 25 років встановлено, що 77% випадків викликано тропічною малярією. В 1975-1979 рр. Pl.falciparum був діагностований в 50 % випадках, у порівнянні з 1990-99рр., коли Pl. falciparum викликав 82 % всіх випадків малярії. [16] При обстеженні іншими дослідниками 149 імігрантів, хворих на малярію, тропічна малярія була виявлена у 55,7% пацієнтів. [17] В деякі роки у Франції відсоток тропічної малярії сягав до 80%, у Німеччіні – біля 60%, в США – 40%. [18] В Японії також переважає – тропічна малярія (52,3%), котра переважно завозилась з країн Африки (54,2%), з Азії – 20,9%, Океанії - 19,6%. Частіше всього її завозили бізнесмени. [19] Тропічна малярія актуальна для європейців тому, що у них більше розвивається ускладнень, смертельних випадків у порівнянні з імігрантами, які мешкали в ендемічних країнах. [5] Велика вірогідність розвитку маніфестної малярії у осіб, які повернулись з ендемічних країн, в тому числі важких або рецидивуючих форм, резистентних до деяких протималярійних препаратів, диктує необхідність покращити освідченість лікарів про завізні випадки малярії.
Мета. Вивчити епідеміолого-географічні питання завізних випадків малярії в Україні.
Матеріали і методи. З метою вивчення ряду питань щодо завізних випадків малярії були оброблені дані 437 епідеміологічних карт за період з 2002 року.
Результати досліджень та їх обговорення.
При вивченні даних епідеміологічних карт в період з 2002 року в Україні реєструвались тільки випадки завізної малярії.
Серед даних випадків переважали особи старше 20 років і більш за все у віці 21 – 30 років.

Таблиця № 1. Розподіл хворих згідно віку

Вік хворих (роки)

Кількість хворих

1 - 10

3 (0,7%)

11 – 20

34 (7,8%)

21 – 30

145 (33,2%)

31 – 40

99 (22,7%)

41 – 50

89 (20,4%)

51 – 60

56 (12,8%)

61 – 70

11 (2,5%)

Всього

437 (100%)

Найбільша кількість малярії завозилась робітниками (24%), робітниками морфлоту (16%), робітниками авіації (16%), іноземними студентами (18%) та мандрівниками (11%).
Переважно в Україну завозилась триденна (P.vivax) та тропічна малярія (P.falciparum).
В наступній таблиці надані дані стосовно країн географічної характеристики даних випадків.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Что лучше инжектор или карбюратор? Подробнее на странице http://kamael.com.ua