1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

УДК 616.24-002.5-085-036.8:614.4

Головний військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь»

Рівень інформованості пацієнтів протитуберкульозних закладів щодо захворювання на туберкульоз

М. М. КУЖКО, А. О. МИХАЙЛОВА, О. В. АВРАМЧУК, Л. І. ГРЕЧАНИК

 

        Резюме: Встановлено, що лише 2,3 % пацієнтів повністю інформовані про захворювання на туберкульоз. 61,8 % пацієнтів добре усвідомлені про своє захворювання. Додаткових знань про туберкульоз потребують 80,6 % хворих на туберкульоз легень.

      Ключові слова: туберкульоз, джерела інформації, знання пацієнтів.

        В Україні за останнє десятиріччя санітарно-освітня робота з населенням погіршилася. До того ж принципи санітарно-освітньої роботи, що були притаманні тотальній радянській системі, дещо відрізняються від засад санітарно-освітньої роботи демократичного суспільства [1]. З 2006 року Україна розробила та застосовує нову стратегію ефективної боротьби з туберкульозом, запроваджує нові підходи до боротьби з туберкульозом, які ґрунтуються на ДОТС-стратегії, адаптованої до українських національних умов [2,3]. Одним із компонентів стратегії боротьби з туберкульозом в Україні є безпосередня робота з хворими, яка включає в себе гуманне та поважне відношення до пацієнта, його медико-санітарне освічення, соціальну підтримку. Цей же підхід в боротьбі з туберкульозом, який орієнтований на пацієнта, зараз є одним із шести компонентів Стратегії СТОП ТБ в Глобальному плані «Зупинити туберкульоз 2006-2015» [2, 3].
        Рівень належного відношення до виконання лікарських рекомендацій в охороні здоров’я недостатній: приблизно 1/5 всіх хворих з хронічними захворюваннями не виконує призначення лікаря [7]. В працях закордонних дослідників, які освічують прихильність хворого призначеній терапії, вона визначена як комплаєнтність (complainse, англ. згода), під якою розуміють ступінь готовності пацієнта виконувати лікарські рекомендації [6, 7, 8]. Доля вперше виявлених хворих на туберкульоз, достроково припинивших стаціонарне лікування, складає приблизно від 20,0 % до 50,0 %. Інформаційно-освітня робота з пацієнтами є засобом формування відповідального відношення хворих на туберкульоз до лікування [4, 5].
        Оцінюючи рівень захворюваності та результати лікування, ми спостерігаємо в багатьох випадках небажання хворих звертатися за допомогою, обстежуватися, лікуватися та всілякі спроби уникати контакту з лікарем. Одною з основних причин такого негативного та безвідповідального відношення до свого здоров'я є негативація туберкульозу хворими. В цьому випадку основну роль відіграють інформаційна недостатність, дезінформація, а з цього витікає стигматизація осіб, які страждають подібними захворюваннями.

           Матеріали і методи дослідження. Об’єктом для вивчення стали пацієнти стаціонарних та диспансерних відділень ПТД Запорізької області.
           Критерії включення – цільовими групами соціологічного опитування стали вперше виявлені хворі на туберкульоз легенів, які тільки розпочали основний курс лікування.
           Критерії виключення: небажання пацієнта брати участь в опитуванні.
           Для пацієнтів розроблена анкета за технічної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я, що включала соціально-демографічні дані, інформацію про рівень обізнаності пацієнтів. Анкетування проводилось інтерв'юером.
           Для отримання необхідної інформації вивчалася медична карта хворого (історія хвороби, амбулаторна карта), та результати анкетування. В анкету включені блоки питань, які відображали соціальну характеристику пацієнта, основні джерела інформації про туберкульоз та рівень знань про захворювання.
           В дослідження були включені 135 пацієнтів Запорізької області, які отримували лікування на момент анкетування. Середній вік обстежених хворих складав приблизно 39 років. З них чоловіки складали 73,5 %, жінки – 26,5 %. Освіта середня та нижче середнього була 50,0 % респондентів, середнє технічне – 38,0 %, незакінчена та закінчена вища освіта – 12,0 %. Соціально-професійний статус респондентів: робочі – 32,0 %, фахівці – 8,0 %, службовці – 6,6 %, медичні працівники, викладачі – 5,0 %, підприємці – 4,4 %, непрацюючі (пенсіонери, інваліди, безробітні, домогосподарки) – 44,0 %. Місце проживання: м. Запоріжжя – 32,5 %, інші міста – 32,7 %, село – 34,8 %. За національністю: українці – 99,0 %, росіяни – 1,0 %. Серед клінічних форм ведучою являлась інфільтративна форма – 78,9 %.

        Результати дослідження та їх обговорення. Основним джерелом інформації щодо захворювання опитані пацієнти називають засоби масової інформації – 32,0 %, медичних працівників – 39,1 %, своє оточення – 25,9 %. При оцінюванні джерел інформації про туберкульоз виявлено, що інформацію про туберкульоз опитувані отримують із наступних джерел: від інших хворих туберкульозом – 19,5 %; від знайомих та родичів – 6,4 %; від медичних працівників – 39,1 %; із брошур, стінгазет в поліклініках – 14,7 %; із журналів та газет – 5,2 %; із телебачення, по радіо – 2,1 %; не пам’ятаю – 3,0 %.

        Потребують додаткової інформації про туберкульоз: щодо причин захворювання туберкульозом та засобах його попередження – 27,3 %, щодо форм туберкульозу – 13,2 %, щодо засобів лікування туберкульозу – 58,9 %, цікавить інша інформація – 6,4 %. Додаткової інформації не потребують 80,6 %, більшість з них - це мешканці сільських районів та пацієнти з вищою освітою.
        На запитання про те, яким чином можна захворіти на туберкульоз, 95,0 % опитаних відповіли, що хвороба передається повітряно-крапельним шляхом. На другому місці за частотою згадування – паління цигарки спільно з людиною, що є хворою на туберкульоз, 45,0 %. Третина опитаних обрала варіант відповідей – не мити руки або через рукостискання (34,0 %).

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Что лучше инжектор или карбюратор? Подробнее на странице http://kamael.com.ua