1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

УДК 616.65-006.6: 616-073

Магнітно-резонансна томографія в діагностиці патології передміхурової залози.

Головко С.В., Стеценко В.О., Савицький О.Ф.

Клініка урології, Головний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ».

Кафедра військової хірургії Української військово-медичної академії.

Резюме.
В статті представлений наш досвід використання магнітно-резонансної томографії для виявлення ранньої стадії доброякісної гіперплазії передміхурової залози та можливості використання даного методу для скринінгу ефективності консервативних методів лікування.

Ключові слова: магнітно-резонансна томографія, α1-адреноблокатори, доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Резюме.
В статье представлен наш опыт использования магнитно-резонансной томографии для выявления ранней стадии доброкачественной гиперплазии предстательной железы и возможности использования данного метода для скрининга эффективности консервативных методов лечения.

Ключевые слова: магнитно-резонансная томография, α1-адреноблокатори, доброкачественная гиперплазия предстательной железы.

Abstract.
In the article presented our experience of using of MRI for early diagnostic of benign prostatic hyperplasia and screening of it’s conservative treatment.

Keywords: magnetically resonance tomography, α1 receptor antagonist, benign prostatic hyperplasia.

Вступ.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є одним з найбільш частих захворювань у чоловічого населення, яке виявляють більш ніж у 60% чоловіків у віці старше 60 років. Близько 20 % чоловіків, що досягли 60 - літнього віку, відзначають значне погіршення якості життя, обумовлене розладом сечовипускання [1-3]. В Україні відсоток чоловіків у віці 50 років і більше із симптомами порушення функції нижніх сечових шляхів при ДГПЗ коливається в інтервалі 13,8-39,4% [2,4,5]. Статистичні дані свідчать про неухильне збільшення числа хворих із ДГПЗ в усьому світі, що зумовлене ростом виявляємості при широкому застосуванні високотехнологічних сучасних діагностичних методів, у тому числі променевими методами обстеження [1,7]. Використання таких діагностичних засобів як: трансректальное ультразвукове дослідження (ТРУЗД), визначення простат-специфічного антигену, комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ) дозволяє запідозрити та діагностувати доброякісну гіперплазію простати на ранніх стадіях [5, 7].
Установлено, що МРТ-картина гіперплазії може бути різноманітною, що залежить від морфологічної будови даного утворення [2,4,5]. При епітеліальній гіперплазії та наявності в перехідній зоні простати великої кількості ацинарних елементів, МР-сигнал від центральної частини характеризується неоднорідністю та підвищеною інтенсивністю. При стромальній гіперплазії, коли основу збільшеної частини залози складають гладком’язові елементи, МР-сигнал від неї більш однорідний, середньої інтенсивності [1,6,8]. На думку М.Shapiro, знання гістологічного типу гіперплазії дозволяє прогнозувати успіх того чи іншого виду лікування. При стромальній гіперплазії найбільш ефективна терапія є альфа-адреноблокаторами, при епітеліальній - інгібіторами 5-альфаредуктази [5,7,9]. Ishida та співавт. вперше пропонували використовувати МРТ простати для визначення переважання в ній стромальних або епітеліальних елементів [10,11]. Експериментальні дослідження Cohen та співавт. довели, що при МРТ можуть бути зафіксовані гістопатологічні зміни гіперплазії простати на фоні терапії фінастерідом у вигляді зниження МР-сигналу від перехідної зони залози, як прояву регресії епітеліальних елементів та зменшенні її розмірів. Автори вважають, що цю здатність методу можна використовувати для оцінки ефективності на ранніх сроках лікування, не очікуючи 4-8 місяця, коли можна оцінювати ефект терапії інгібіторами 5-альфаредуктази [7,10,12].

Мета: дослідити зміни передміхурової залози при гіперплазії за допомогою МРТ та вивчити вплив результатів діагностики на вибір методу лікування.
Матеріали та методи.
З березня 2011 р. по квітень 2012 р. в клініці урології ГВМКЦ «ГВКГ» МОУ 29 пацієнтам віком від 48 до 60 років з розладами сечовипускання виконана МРТ. З цих пацієнтів відібрано 21, у яких за даними PSA, УЗД, МРТ не було підозри на рак та мали ознаки доброякісної гіперплазії простати I стадії (мал. 1,2). Даній групі пацієнтів був призначений трьохмісячний курс терапії α1-адреноблокаторами.

Мал. 1. МР-томограма нормальної простати. A- права стегнова кістка, B-сечовий міхур, C- ліва стегнова кістка, D- простата, E- пряма кишка.

<