1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

 

                      ІСТОРІЯ КЛІНІКИ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ НВМКЦ «ГВКГ»

В київському військовому госпіталі гігієнічна лабораторія була відкрита 1 листопада 1889 року. Предметом дослідження в ній слугувала переважно вода, дослідження  зразків з військових частин округу в ній проводилось за  оплату.

З 1898 року гігієнічну лабораторію очолював д.м.н., в подальшому професор кафедри  гігієни Харківського, Одеського університетів   І.І.Кияницин.  Він був авторитетним спеціалістом в галузі гігієни повітря, води,  харчування, за результатами яких саме він рекомендував застосування в казармах  спеціальних вентиляційних систем для очищення повітря, обґрунтував потребу в збільшенні  в харчовому раціоні нижчих чинів  деяких нутрієнтів (білків, жирів). Кияницин також був підготовленим спеціалістом і в клінічній медицині. Відомі його роботи про причини смерті при обширних опіках шкіри, епілепсії, тощо. Така спрямованість обумовлена тим, що  на початку кар’єри він планував бути прозектором.

З 1909 року хіміко-гігієнічною лабораторією завідував Є.І.Судзиловський, який проводив хімічні дослідження патологічного вмісту, в т.ч. секційного матеріалу.

З 1914р по 1918р – завідувачем лабораторії був Радаєв П.П, на той час також проводив переважно дослідження секційного матеріалу.

1

В 1886 році, під керівництвом Ф.Г.Яновського, який повернувся після завершення навчання  у Коха в Берлині та Пастера в Парижі, була створена перша бактеріологічна лабораторія в госпіталі, на базі якої він до 1904 року читав курс бактеріології для військових лікарів, займався дослідженням тифу.

 

 

 З 1893 по 1898 рік завідував клініко-бактеріологічною лабораторією Ф.З. Омельченко, який займався дослідженням холери, а також лікувальною, прозекторською практикою. Вплив на становлення бактеріологічної лабораторії в Київському госпіталі склав Д.К.Заболотний, який  в 1896 році організовував роботу лабораторії, вивчав  збудників  черевного тифу, анаеробної інфекції, підтвердив діагностичну  цінність реакції Відаля.

В ці роки  в стінах лабораторії  проводилось багато досліджень, що видно по  повідомленнях в наукових збірниках (1893р – С.Г.Барташевич виявив мікроскопічно  можливий збудник в виділеннях хворих на холеру, І.Ф.Зеленов займався дослідженням системності ураження при  гонореї).

З 1898 по бактеріологічну лабораторію очолював Д.О. Громаковський. Займався дослідженням протихолерної вакцини, збудників пневмонії в мокротинні.

З 1914 по 1917 р завідував консультант госпіталя І.І.Клітін, який займався  в т.ч. дослідженням води для виявлення кишкової палички.

З 1917 по 1919р лабораторією завідував знову Ф.З. Омельченко, який також деякий час виконував обов’язки головного лікаря госпіталя.

1

З 1909 по 1912р бактеріологічною лабораторією завідував  М.П.Нещадименко, (з 1906р був ординатором заразного відділення), за цей час проводились дослідження продуктів харчування, що планувались для відправки на театр воєнних дій, брав участь в ліквідації епідемії скарлатини в Полтавському кадетському корпусі, під час епідемії холери в Київському гарнізоні  в 1908році виявив джерело інфекції виділивши вібріон з вод Дніпра біля водокачки на Печерську. Ще до цього призначення, він в 1902 році запропонував новий  апарат для дезінфекції розведеним формаліном. В 1910 році захистив докторську дисертацію на тему «Експериментальні дослідження розладів кровообігу при отруєнні дифтерійними токсинами». В 1937 році створив  в Київському медичному інституті  кафедру епідеміології.  Він впроваджував застосування дифтерійного анатоксину, БЦЖ, обґрунтував можливість одночасної імунізації двома та більше антигенами (віспенним та дифтерійним). (Одним з факторів, що забезпечував можливість такого ефективного функціонування лабораторії було те, що  продовжував функціонувати механізм виконання досліджень  для військових частин, військових та цивільних осіб що лікувались в госпіталі – за оплату, що хоча і складало невелику суму, однак покривало витрати на забезпечення лабораторії, розвиток та проведення занять з прикомандированими лікарями.)

З 1919 року  по 1925 рік  завідував госпітальною лабораторією Б.Я.Ельберт,  в подальшому професор  мікробіології Мінського медичного інституту. Він вперше в госпіталі став виконувати реакцію Васермана.

З 1926 р очолював лабораторію  бактеріолог Б.Г.Базилевич,  що займався дослідженням хвороби Вайля, виділив перші штами спірохети.

З 1939 року очолював військовий лікар 1-рангу, бактеріолог, І.М. Почечуєв., який крім практичної роботи займався вивченням типів туберкульозних паличок, почав роботу по застосуванню бактеріофагів. До початку ВВВ лабораторія вже була добре оснащена, мала філіали в  терапевтичних, шкірно-венерологічних, інфекційному, поліклінічному відділеннях. Виконувались  бактеріологічні, серологічні, клінічні та санітарно-гігієнічні дослідження. До 1949 року біохімічні дослідження (крім визначення концентрації білірубіну, глюкози) – не виконувались. який час виконував обов’язки головного лікаря госпіталя.

З 1947 по 1950рік -  завідує  к.м.н. полковник медичної служби Є.Б.Закржевський, який одночасно був начальником терапевтичного відділення, завдяки йому в 1949 році було відкрито біохімічне відділення, стала широко впроваджуватись пункційна біопсія печінки, лімфатичних вузлів., що в подальшому стало темою його дисертаційної роботи

З 1951 року очолила лабораторне відділення Г.Г.Лапіна, підполковник медичної служби, бактеріолог, яка  під час  ВВВ працювала на посаді хірурга, лаборанта. (На той час в лабораторному відділенні були: клінічний, біохімічний, бактеріологічний відділи.  Ургентні дослідження виконувались черговими лаборантами та черговими лікарями-лаборантами на дому).

З 1956 по 1961 біохімічним відділом завідував підполковник м/с О.Ф.Криницький, при котрому було впроваджено  багато нових методик дослідження ліпідного, сольового обміну, багато уваги приділялось навчанню кадрів, отримано нову апаратуру ( в т.ч. ФЕК). Ним були видані методичні рекомендації «Лабораторні дослідження в польових умовах»,  «Деякі експрес-методи діагностики в умовах війни». Проводилась раціоналізаторська робота, в т.ч. був  запропонований Е.М.Даценко «портативний похідний набір для взяття крові». Вона очолювала відділення після смерті Лапіної в 1964-1965р. (крім центральної лабораторії філіали були в 1 та 2 терапевтичному відділеннях, поліклінічному, інфекційному.)

З 1973 по 1974 рік  обов’язки начальника відділення виконувала Марія Йосипівна Сморшко.

 З 1974р по 1981 рік лабораторне відділення очолював Анатолій Артемійович Потєхін. За цей час оснащення поповнилось целоскопами, апаратами для дослідження КОС, що дозволило розширити  об’єм обстежень,  у відділенні  створено імуносерологічний відділ, нештатна експрес-лабораторія при відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Значно зріс спектр та доля виконуваних біохімічних досліджень (до 30-37%).

З 1981 по 1989 рік відділення очолював  Юрій Микитович Шиков. В 1982р була створена лабораторія інфекційної гематології та діагностики СНІДу. Велику увагу приділяв він розвитку лабораторної служби  гарнізону.

В 1990-1992 роках завідував лабораторним відділенням  В.Я.Коляда. В цей час впроваджувались біохімічні методи ідентифікації бактерій, імуноферментний метод визначення HBsAg, визначення групової приналежності крові за допомоги набора «Цоліклон».

1

В 1992 р. з утворенням ГВКГ був сформований лабораторний центр  в складі восьми  лабораторій: біохімічної, бактеріологічної, експрес-лабораторії, інфекційної імунології, серологічної, цитологічної,               коагулологічної,  клінічної. З 1992 р. по 1999 р. очолював  лікар-лаборант полковник медичної служби  Найер Микола Юганович

На той час на оснащення поступив апарат для імуноферментного аналізу МР-250, гематологічний аналізатор Serono 9020, напівавтоматичний гематологічний лічильник Serono-190, 2 біохімічних аналізатори Cobas-Mira, газовий аналізатор крові «ABL-505», імунологічні аналізатори, проточний цитофлюориметр.

 

 

 

1

З 1999 р. по 2013 р. очолював лікар-лаборант полковник медичної служби  Понур Богдан Олексійович. 

За час його роботи багато уваги приділялось впровадженню нових методів діагностики, контролю якості лабораторних досліджень. Так, в 2002році лабораторний центр був акредитований комісією Військстандарта спільно з  ЦДСЕН МОЗ України на виконання 282, в 2007р, в 2012 – 306 видів досліджень). Були розроблені  методичні рекомендації «Методичні вказівки до виконання діагностичних досліджень у ГВКГ» (1999р), «Клінічне тлумачення лабораторних досліджень у клініці внутрішніх хвороб» (2004р).

Завідували клінічною лабораторією на той час А.А.Потєхін,  Т.С.Заражевська (з 1999р), з 2014р Олійник Н.Д.. Працівники лабораторії брали участь в обстеженні миротворців українського контингенту в Югославії, в науково-практичних роботах, складній діагностиці онкологічних процесів. В 2007р отриманий гематологічний аналізатор Micros 60

Біохімічна лабораторія – з 1969р продовжувала завідувалти лабораторією Есфірь Лазарівна Виноградова, з 2014р – Гулько Людмила Олександрівна. Зросла якість та спектр досліджень з часу отримання автоматичних біохімічних аналізаторів.

Лабораторія експрес-діагностики – була створена з 1979р, першою її очолила лікар-лаборант Новікова Л.А. З 1993р очолив на той час полковник м/с Анатолій Петрович Ткаченко. В лабораторії працює досвідчений, кваліфікований штат лаборантів та фельдшерів-лаборантів. В цій  же лабораторії (а також в бактеріологічній, клінічній) з 1977р починала трудовий шлях Куйовда Надія Семінівна, від лаборанта до лікаря-лаборанта, в т.ч. виконуючи дослідження в зоні ураження після аварії на ЧАЕС.

Лабораторне відділення по забезпеченню КАД -  було створена після організації 41-гарнізонної поліклініки Київського військового округу. Першим завідувачем став Георгій Антонович Денисенко. З 1986р  завідувала лікар-лаборант Вовкодав Людмила Миколаївна.

Лабораторія клінічної імунології та серології –  першим завідувачем лабораторії була  Т.В.Сосюра, в подальшому С.Л.Коваль. В лабораторії виконувались тести для діагностики сифілісу, захворювань сполучної тканини, імунологічні дослідження, визначення групової приналежності крові.

Лабораторія інфекційної імунології та діагностики ВІЛ – була сформована в 1986р, першим завідувачем був М.Ю.Найер, з 1993р – Б.О.Понур, в подальшому -  А.В.Глушкевич. В 1995р було отримано обладнання для ІФА виробництва «Sanofi». В 2004р був проведений капітальний ремонт приміщення, чого потребують вимоги суворого протиепідемічного режиму.

Бактеріологічна лабораторія - з 1989р завідував лабораторією  Юрій Никитович Шиков

В 2013 році відбулось переформатування штатного розкладу клініки лабораторної діагностики: до складу клініки входить два відділення:

Клініко-біохімічне відділення з експрес-діагностикою: Клінічна лабораторія;         Біохімічна лабораторія,  Лабораторія експрес-діагностики, Лабораторне відділення   (забезпечення амбулаторної допомоги)

Лабораторне відділення (мікробіологічне)

. З 2013 р. ТВО начальника КЛД лейтенант Костенко Ірина Григорівна

Було отримано новий більш потужний автоматичний біохімічний аналізатор Beckman Coulter AU 480, проводилась робота спрямована на реогранізацію роботи клініки лабораторної діагностики, покращення контролю якості досліджень.

В 2014 році обов'язки начальника клініки лабораторної діагностики виконував підполковник м/с Латишенко Сергій Васильович
В цей час велась підготовка до проведення ремонту та переміщення підрозділів  КЛД, було отримано:

- аналізатор для імуноферментного аналізу  Labline 90

 - напівавтоматичний коагулометр CoagChrom 3003

1

З 2015 року обов’язки начальника клініки лабораторної діагностики виконувала майор медичної служби Кобірниченко Юлія Андріївна. З 2017 року у званні підполковника медичної служби призначена на посаду начальника клініки лабораторної діагностики – головного лаборанта МОУ.

За цей час відбулось переміщення підрозділів КЛД в хірургічний корпус, при цьому робота клініки не припинялась.

 Розширено спектр біохімічних досліджень за рахунок  визначень глікованого гемоглобіну, кількісного визначення СРБ та  антистрептолізину, кількісне  визначення білку в сечі новим методом з пірогаловим червоним.

Освоєно новий метод діагностики ВІЛ методом імунного блоту.

 

Придбано аналізатор  мікробіологічний VITEK2 Compact 15

<