1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Першим завідувачем очного відділення, прізвище якого відоме, був штаб-лікар Стоцький. В 1848 році у відділенні значився один набір очних інструментів. Офтальмоскопів і наборів оптичних лінз для підбору окулярів ще не було. В 1853 році середня щоденна кількість «очних» хворих у госпіталі становила 70 чоловік. Є архівні відомості про те, що в 1856 р. завідувачем очним відділенням госпіталю був призначений доктор К. К. Іскерський. Як окулісту йому належить дослідження, присв’ячене нічній сліпоті. З початку 40-х років ІХХ століття історія очного відділення госпіталю тісно пов'язана з медичним факультетом Університету Св. Володимира. Якийсь час його очолював професор і доценти факультету, що використовували очне відділення як клінічну базу для навчання студентів. Завідувач кафедрою оперативної хірургії з факультетською клінікою професор Володимир Опанасович Короваєв читав окремий курс офтальмології в 1843- 1844 р. Операції на очах він почав виконувати трохи раніше, а саме із середини 1841 р. Власне кажучи, Володимир Опанасович був засновником практичної й наукової офтальмології як окремої спеціальності й наукової дисципліни в Києві. Він узвичаїв і широко популяризував операцію екстракції катаракти замість операції «реклинації й низведення» і вніс удосконалення в методику цього втручання, замінивши розріз рогівки донизу розрізом догори. Запропонований Володимиром Опанасовичем спосіб екстракції катаракти незабаром почав застосовуватися не тільки в Росії, але й у Європі. В 1870 році на посаді екстраординарного професора на кафедрі офтальмології був затверджений Олександр Володимирович Іванов. На той час Олександр Володимирович очолював ще й очне відділення Київського військового госпіталю. Олександр Володимирович в 1859 році закінчив Московський університет. З 1860 по 1866 рік займався вивченням очних хвороб у кращих клініках Європи. В 1867 році був зарахований до ад'юнктури медико-хірургічної академії м. Санкт-Петербург , де захистив докторську дисертацію " О нормальной и патологической анатомии хрусталика". Після був призначений молодшим ординатором Київського військового госпіталю, де працював в очному відділенні. А.В. Іванов був першим російським офтальмологом який досягнув світової слави. А. В. Івановим вперше анатомічно констатоване відшарування судинної оболонки ока. Заслуга його в цьому питанні визнана настільки, що в підручниках фізіології цей процес описується по Іванову. У новітньому підручнику по офтальмології того часу запальні зміни при хворобах кришталика описуються по Іванову. Він уперше також описав відшарування скловидного тіла. Результати досліджень Олександра Володимировича ввійшли в підручники по офтальмології та гістології. Дізнавшись про смерть А.В. Іванова в 1880 році, професор О. Беккер у Гейдельберзі сказав: "Іванов зробив для патологічної анатомії ока більше, ніж всі разом узяті". Під час Першої світової війни в госпіталі було три очних відділення. Одночасно в них лікувалося 400 і більше хворих. Всі очні відділення розташовувались на основній території госпіталю. З 1934 по 1939 рік у Київському військовому госпіталі служив Борис Львович Поляк - у майбутньому видатний радянський офтальмолог, професор, генерал-майор медичної служби, завідувач кафедрою офтальмології Військово-медичної академії імені С. М. Кірова (з 1942 р. по 1967 р.), автор книги «Военно-полевая офтальмология», що стала настільним посібником для офтальмологів та витримала кілька видань. У вересні 1931 р. в очне відділення Київського військового госпіталю прибув на посаду старшого ординатора військовий лікар Віктор Павлович Півоваров та в 1939 р. він був затверджений начальником відділення й займав цю посаду до 1955 р. В. П. Півоваровим був запропонований новий метод рентгенлокалізації сторонніх тіл, що застосовувався багато років в очному відділенні Київського військового госпіталю, очних клініках Військово-медичної академії та Київського медичного інституту, у госпіталях Ленінградського військового округу та інших лікувальних установах як простий і досить точний. У спеціальній літературі цей метод відомий як метод Абаліхіна-Півоварова. Очне відділення з першого дня війни почало прийом поранених. 9 липня 1941 р. хворі й поранені разом з госпіталем були евакуйовані з Києва в Харків. Поранені надходили у відділення з польових пересувних госпіталів і медсанбатів. 22 вересня 1941 р. очне відділення було евакуйовано з усім майном і персоналом у Томськ. Очне відділення Київського військового госпіталю № 408 було центром електромагнітної офтальмологічної допомоги. Наприкінці лютого 1943 р. Київський військовий госпіталь відбув з Томська в м. Балашов, Саратовської області та потім в Слов'янськ. За чотири роки Великої Вітчизняної війни через очне відділення Київського військового госпіталю пройшло 5146 поранених і хворих, зроблено 2315 операцій, повернуто в стрій 82 % військовослужбовців. Іван Андрійович Кореневич, який пройшов війну з відділенням на посаді старшого ординатора став відомим ученим, великим фахівцем в області травми органа зору. Він перший у Радянському Союзі підняв питання про діасклеральне видалення сторонніх тіл, він увів біомікроскопію ока в повсякденну практику офтальмологів Києва й Київської області. Багато років був головним офтальмологом Мінздраву УРСР. Після війни, через зменшення кількості хворих, відділення з листопада 1945 р. було переведено на штат в 50 ліжок. В 40 - 50-х роках консультантом очного відділення працював член-кореспондент АМН СРСР професор Віталій Миколайович Архангельський, який очолював кафедру очних хвороб Київського медичного інституту в 1944 - 1953 р. Надалі він завідував кафедрою очних хвороб 1-го Московського медичного інституту імені И. М. Сєченова (1953-1961 р.) та був головним офтальмологом МОЗ СРСР (1961-1971 р.). В 1956 р. очне відділення госпіталю очолив підполковник медичної служби Юрій Васильович Бакбардін. За час роботи у відділенні Юрій Васильович Бакбардін впровадив метод мікрохірургії в офтальмології й значно вдосконалив методику інтракапсулярної екстракції катаракти. В 1968 р. у Київському інституті вдосконалення лікарів Юрій Васильович захистив кандидатську дисертацію «Лоскутный склеро-лимбальный разрез и его закрытие швами при интракапсулярной экстракции катаракты». Усього за роки керівництва відділенням Ю. В. Бакбардіним були розроблені й впроваджені більше 20 нових методів обстеження й лікування, опубліковано більше 70 наукових праць і впроваджено 40 раціоналізаторських пропозицій. З 1955 р. і до кінця служби він викладав на Курсах удосконалення медичного складу Київського військового округу. За ці роки підготував не один десяток офтальмологів. З 1971 р. по 1989 р. Юрій Васильович продовжив роботу на кафедрі офтальмології Київського інституту удосконалення лікарів, одержав учене звання доцента, а з 1995 р. викладав в Українській військово-медичній академії. Свої заняття зі слухачами академії проводив у клініці офтальмології ГВКГ. В 1970 р. відділення очолив полковник медичної служби Віктор Іванович Філіппенко. Тоді ж Віктор Іванович захистив кандидатську дисертацію «Аллопластика раневых дефектов склеры лавсаном с применением циакрина». В. И. Філіппенко очолював очне відділення госпіталю протягом 20 років (до 1990 р.). За цей період була освоєна й впроваджена в роботу техніка мікрохірургічних операцій, уперше у вітчизняній офтальмології Віктор Іванович розробив і впровадив метод безшовного з'єднання тканин. З 1964 р. він проводив експериментальні дослідження з вивчення застосування різних композицій синтетичного цианакрилатного клею в офтальмохірургії. Отримавши позитивні результати в експерименті, він став застосовувати цей метод у клініці. Була вивчена можливість використання клею з метою більш повної герметизації операційної рани при екстракції катаракти. В. И. Філіппенко - заслужений раціоналізатор. За час професійної діяльності він став автором 51 раціоналізаторської пропозиції та одного винаходу. В очному відділенні 408-го Окружного військового госпіталю вперше серед очних відділень окружних госпіталів почали імплантувати штучні кришталики. З одержанням очним відділенням госпіталю аргонового фотокоагулятора в 1986 р. був освоєний та став застосовуватися метод лазерної мікрохірургії ока при різних патологіях. Під час війни в Афганістані в очному відділенні 408-го Окружного військового госпіталю з вогнепальними пораненнями очей й інших органів лікувалося більше 100 воїнів-афганців. Через те, що більшість військовослужбовців, які одержали важкі ушкодження очей, були людьми молодого віку, зусилля лікарів були спрямовані на реабілітацію й відновлювальне лікування потерпілих. Із цією метою була освоєна й впроваджена в роботу мікрохірургічна техніка одномоментного й вичерпного усунення всіх ушкоджень при важких травмах ока. В 1986 році практично весь колектив відділення брав участь у наданні допомоги ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС. В 1990 р. на посаду начальника очного відділення прибув полковник медичної служби Олександр Васильович Гребінник. Робота очного відділення була спрямована на вдосконалювання хірургічної майстерності лікарів, виконання складних операцій. Лікарі відділення активно займалися імплантацією штучних кришталиків різних модифікацій. У роботу відділення були впроваджені нові методи діагностики. А. В. Гребінник мав великий досвід корекції аномалій рефракції контактними лінзами. Особливо актуальною виявилася контактна корекція при ушкодженнях органа зору. Застосування контактної корекції в ранні терміни при пораненнях органу зору дозволяло зберегти в багатьох хворих високу гостроту зору, відновити бінокулярний зір, повернути військовослужбовців у стрій. В 1992 р. був утворений офтальмологічний центр ГВКГ, який в 1996 р. реорганізований у клініку офтальмології. В 1999 році начальником клініки став підполковник медичної служби Володимир Федорович Наливайко. У клініці на розгорнутих 30 ліжках щорічно лікувалося 740 - 850 хворих. Переважними видами оперативних втручань були операції при катаракті, глаукомі й реваскуляризуючі операції, спрямовані на підтримку функції сітківки й зорового нерва при глаукомі, макулодистрофії та інших захворюваннях. В. Ф. Наливайко в 2002 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Эргономическое обеспечение функционирования зрительного анализатора летного состава в экстремальных условиях деятельности». В 2008 році клініку очолив підполковник медичної служби Жупан Богдан Богданович. Сьогодні в клініці щорічно проходять обстеження й лікування близько 1200 хворих. У клініці виконуються такі високотехнологічні операції як факоемульсификація з імплантацією інтраокулярних лінз, оперативні втручання при відшаруванні сітківки, різні модифікації операцій при глаукомі, лазерні операції при ушкодженнях сітківки, вторинній катаракті, глаукомі т.і. В 2007 році Б. Б. Жупан захистив кандидатську дисертацію по темі «Роль коензима А в патогенезі вікової катаракти». Традиційно в клініці багато уваги приділяється підготовці лікарів-фахівців і військових лікарів по офтальмології. Щорічно тут проходять навчання офтальмологи з лікувальних установ Міністерства оборони України, а також студенти Національної медичної академії та слухачі Української військово-медичної академії.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Что лучше инжектор или карбюратор? Подробнее на странице http://kamael.com.ua