1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Початком розвитку фізіотерапії в сучасному розумінні цього терміну рахують середину ХІХ століття, коли розпочалось глибоке та послідовне вивчення лікувальної дії на організм природних та штучно змінених фізичних факторів. Цьому сприяли нагромадження в цей період знань в сфері фізики та техніки (можливість отримання гальванічного та змінного струму, електричних та магнітних полів, поява штучних джерел світла, тощо).
Фізіотерапевтичні методи лікування в госпіталі застосовуються більш ніж 150 років, а фізіотерапевтичне відділення є одним із найстаріших у місті Києві. Перші згадки про лікування фізіотерапевтичними методами у військовому госпіталі з'являються в 1852 році, коли в госпіталі став застосовуватись апарат електромагнітного лікування. З відкриттям в 1899 році відділення нервових хвороб широке застосування отримали методи електролікування та водолікування. Неврологічним відділенням в цей час керував доктор медицини, професор С.І.Чир'єв. В 1906 р. це відділення переводиться в новозбудоване двоповерхове приміщення, де були вперше окремо організовані кабінети електро- та водолікування. За даними Російського державного військового архіву (ф.20061, оп.1, д.5, лист 491) з 1919 року окремо водолікувальними процедурами завідував Маньковський Борис Микитович.
В період після громадянської війни зросла кількість хворих з травматичними пошкодженнями нервової системи. Кабінети електро- та водолікування в цей час складають основу лікувальної бази відділення. Очолював неврологічне відділення з 1921 по 1940 р.р. військовий лікар Є.Д. Голдовський. Фізіотерапевтичні кабінети, як структурні підрозділи, з’являються в ЛОР та інфекційному відділеннях.
У звітній довідці про стан роботи фізіотерапевтичного кабінету у 1921 році (РДВА ф.20061, оп.1, д.13, лист 1) хворим відпущено 199 ванних процедури та 344 електропроцедури; відремонтовано 3 апарати ( мультистатична електролікувальна машина) , зроблені розподільні дошки для 4-х камерних гальванічних ванн. Повністю зроблені ремонт у водолікарні. Відзначено, що роботу підрозділів гальмує нестача дрів та перебої у водопостачанні.
У 1923 році за даними РДВА (ф.25880, оп.2, д. 3969, лист 13) у пояснювальній записці за перше півріччя поступово збільшується кількість відпущених хворим фізіотерапевтичних сеансів до 16271. Відмічено, що через відсутність води гідропатичними методами тимчасово не користувалися.
У звіті за перше півріччя 1924 року перераховується наявна фізіотерапевтична апаратура того часу: фізіотерапевтична гальванізація, статичний душ, фарадизація, дарсонвалізація, діатермія, застосовувалося світлолікування за допомогою лампи Buch, синьої лампи, світлової ванни, гігієнічні та лікувальні ванни, души Шарко та паровий, вібраційний масаж. До 16461 чоловіка збільшилася кількість хворих, яким були відпущені фізіотерапевтичні процедури, пролікувалося 119 стаціонарних хворих і 37 амбулаторних. У цьому ж році у Київському військовому госпіталі відповідно до наказу головного лікаря Кібардіна та військового командира Гелера №276 від 02.10.1924 р. (РДВА ф.20061, оп.1, д.20, лист 144) вводиться платне лікування цивільних хворих за прейскурантами встановленими фізіотерапевтичним відділенням.
У 1927 році обсяг медичної допомоги тільки за 3 місяці (січень, лютий, березень) становив 1318 хворих та відпущено 19703 процедури. Застосовуються нові методи світлолікування – світлової дуги, світлового ящика, франклізація та прожектор, гідропроцедури, введені душ Шарко та паровий, “шотландський”, висхідний та загальні гальванічні ванни і укутування. Відпущено 2346 процедур.
Вперше в 1929 році в госпіталі була введена посада лікаря-інструктора ЛФК в штаті відділення неврології.
В 1936 році фізіотерапевтичні кабінети неврологічного відділення були перетворені в самостійне терапевтичне відділення начальником якого був призначений військовий лікар ІІ рангу С.М. Іздебський.
В 1939 р, був відкритий кабінет парафінолікування, в якому працювала медсестра Євтушенко О.К. (її стаж роботи у фізіотерапевтичному відділенні госпіталю встановив майже 50 років).
В 1940 році відбулося виділення фізіотерапевтичного відділення як самостійної структурної одиниці, воно нараховувало всього п'ять чоловік - начальник відділення Голдовський Є.Д. та чотири медсестри.
Виділення фізіотерапевтичного відділення як самостійної структурної одиниці госпіталю відбулося в 1940 році. Воно нараховувало всього п'ять чоловік - начальник відділення військовий лікар Іздебський С.М. та чотири медсестри. В 1941 році було організовано відділення ЛФК.
У 1941 році з початком Великої Вітчизняної війни госпіталь був евакуйований в м. Томськ. Начальником фізіотерапевтичного відділення 24.06.41 року був призначений Зорін Микола Кузьмич 1889 року народження. В цей час у відділенні працювали: лікар Балабан Яків Михайлович, фізіотехнік Мочковський П.І., старша медсестра Стеркіна Р.С., чотири медичні сестри - Кисіль Ф-Д., Касьян К.П., Черненко А,П, Леонова три медсестри по масажу Рудчина Н.Ф., Рудобаба Г,А., Дроздова В.Є. та чотири санітарки Єрмоленко А.Г., Мумренко М.П., Дорохова П.Н., Олень Е.Ш. До Томська відбули 9 чоловік (крім медсестер по масажу, двох санітарок та одної медсестри). Після евакуації відділення штатні посади заповнювалися з місцевих мешканців. З 10.09.42 року по 10.06.45 року (до від'їзду з м. Томська ) начальником відділення був Іздебський Сергій Марьянович. За цей період було розроблено 5 нових фізіотерапевтичних методик. У фізіотерапевтичному відділенні велась наукова робота. За цей час Іздебський С.М. написав шістнадцять наукових праць, де три з низ підготовлені під час війни. Виступив два рази на Всеукраїнських нарадах фізіотерапевтів.
Ординатором у відділенні був фізіотерапевт капітан м\с Шостаковський З.Ф. 1896 р. народження, в Радянській Армії з червня 1941 року. В госпіталі з серпня 1943 р. З 01.07.1944 р. в штатно-посадовому списку особового складу №0532. В цей час лікарем фізіотерапевтом у відділенні був також і капітан м\с Чернишов.
В післявоенні роки після повернення госпіталю в Київ у 1945 р. під керівництвом майора медичної служби Шпака П.І. відновлюється робота неврологічного відділення, а в 1946 р. воно повертається в приміщення, які належали йому до війни. Тут же розгортується і фізіотерапевтичне відділення. Згідно наказу від 01.06.1946 року фізіотерапевтичні кабінети фізіотерапевтичного відділення розміщені у: отолорингологічному, першому хірургічному, очному, першому та другому терапевтичному, інфекційному та урологічному відділеннях, підпорядковуються відділенням, на території яких вони розміщені. Начальники цих відділень відповідали за організацію роботи кабінетів. За фізіотерапевтичну апаратуру відповідальність покладалась на аптеку госпіталю. Начальник фізіотерапевтичного відділення лише проводив контроль за правильністю відпуску процедур, консультував лікарів відділень.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Что лучше инжектор или карбюратор? Подробнее на странице http://kamael.com.ua