1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Актуальність гострих кишкових діарейних інфекцій.
     Проблема захворюваності гострими кишковими інфекціями (ГКІ) набуває у наші дні особливу актуальність. Здавалося б, що значить проблема захворюваності ГКІ у порівнянні з проблемою захворюваності СНІДом чи онкологією? Але збиток, що наносять сальмонельоз, ешерихіози, дизентерія, величезний і включає в себе медичні, соціальні та економічні наслідки! Щорічно тисячі людей не працюють, тривало лікуються, доглядають хворих дітей і родичів. При несвоєчасному лікуванні сальмонельоз та дизентерія можуть перейти у хронічну форму. Захворювання часто закінчуються серйозними ускладненнями при несвоєчасному зверненні до лікаря чи самолікуванні. У структурі інфекційної патології ГКІ займають одне з провідних місць. За даними експертів ВООЗ, щорічно у світі реєструється понад 1 млрд випадків діареї.
      Найбільшу актуальність проблема кишкових інфекцій набуває у теплу пору року, коли збільшується ризик розвитку захворювань, що пов'язані з вживанням їжі та напоїв, заражених різноманітними мікроорганізмами. Постійно зростає роль умовно-патогенної бактеріальної флори у виникненні ГКІ. В зв'язку з зростанням міграційних процесів у світі, розвитком туризму діарея, викликана E.coli, є частим симптомом у туристів, які відвідують екзотичні країни, тому вона також називається «діареєю мандрівників».
      До гострих кишкових інфекційних захворювань відноситься ряд захворювань, що мають спільний механізм зараження, спільну локалізацію збудника в організмі людини, подібні прояви хвороби. Це — сальмонельоз, ешерихіози, гастроентерит, харчові токсикоінфекції, ботулізм, дизентерія, ієрсиніоз, черевний тиф, паратифи А і Б, холера, вірусні діареї. Для всіх цих захворювань характерним є проникнення збудника через рот і розмноження їх у кишечнику людини, звідки вони з випорожненнями знову потрапляють до зовнішнього середовища: ґрунт, воду, на різні побутові предмети й продукти харчування. 
      Збудники гострих кишкових інфекцій мають високу стійкість у зовнішньому середовищі. У молоці й молочних продуктах збудники не тільки зберігаються, але й активно розмножуються, не міняючи при цьому зовнішнього вигляду і смакових якостей продукту. Під дією високої температури мікроби гинуть протягом кількох хвилин. 
      В організм людини збудники потрапляють через брудні руки, з забрудненою водою і харчовими п продуктами, немитими овочами, фруктами. При вживанні забруднених харчових продуктів, без теплової обробки (молока й молочних продуктів, рибних продуктів (суші, червона риба) салатів, паштетів, холодців і т.п.), можуть виникати групові спалахи ГКІ. Часто харчові продукти забруднюються ще на виробництві в зв'язку з порушенням технологічного процесу їх приготування чи під час пакування. Порушення технології приготування в'яленої риби — є основною причиною захворювання ботулізмом.
      Після проникнення до людського організму, збудники кишкових інфекцій починають активно розмножуватися, що призводить до порушень процесу харчування і до запалення слизової оболонки кишечнику. Типовим наслідком цих процесів є основний симптом кишкової інфекції — діарея. Слід пам'ятати, що небезпечним наслідком діареї є втрата організмом рідини і солей. Порушення водно-електролітного балансу особливо небезпечні для людей похилого віку, у яких мають місце супутні захворювання серцево-судинної і дихальної систем, що призводить до значного зниження компенсаторних можливостей організму Інші ознаки хвороби — нудота, блювота, біль у животі, підвищення температури тіла, відсутність апетиту, загальна слабкість — зустрічаються часто, але не є основними ознаками ГКІ. 
      За останні роки більшість гострих кишкових захворювань мають легкий перебіг, коли ознаки хвороби виражені не чітко. У зв'язку з цим не всі хворі вважають необхідним звертатися до лікаря. Вони лікуються самостійно, прислуховуються до порад знайомих чи використовуючи особистий “досвід”. Але самолікування є небезпечним! Після самостійного, без призначення лікаря, прийому ліків у хворого може настати видиме одужання — поліпшується самопочуття, проходить діарея і людина вважає себе здоровою. Але в організмі залишаються і продовжують розмножуватися мікроорганізми — збудники кишкової інфекції. Така людина стає джерелом інфекції для інших людей, особливо для членів своєї сім'ї. Особливо небезпечно, якщо такий хворий працює на підприємстві харчування, водопостачання, у дитячому дошкільному закладі. Він може стати джерелом захворювання цілого колективу.
      Найважливішим заходом є своєчасне виявлення і госпіталізація хворих і підозрілих на ці захворювання. Питання про госпіталізацію вирішує лікар. Тільки лікар може правильно поставити діагноз і не допустити несприятливих наслідків, тільки лікар може правильно скласти схему лікування. Це пов'язано з тим, що клінічна картина ГКІ майже завжди однотипна. Лише лікар-інфекціоніст може виявити особливості, що характерні тільки для певного збудника. Необхідно пам'ятати наскільки важливо уникати самолікування! Більшість видів мікробів кишкової групи набули стійкість до багатьох медикаментів. Такі препарати можуть сприяти поліпшенню стану хворого, але не ліквідують захворювання повністю. З іншого боку, слід відмітити, що високоефективні антибіотики широкого спектру дії мають побічні дії і можуть призводити до розвитку дисбактеріозу кишечника. В умовах госпіталю є можливість виділити мікроорганізм, що викликав захворювання і підібрати найефективнішу схему лікування. При госпіталізації хворого попереджається розсіювання збудників захворювання у зовнішньому середовищі і зараження інших людей. При своєчасній госпіталізації значно знижується ризик розвитку різних ускладнень (інфекційно-токсичний шок, гіповолемічний шок, ДВС-синдром, міокардит, міокардіопатія, дисбактеріоз кишечника). Саме порушення водно-сольового балансу може призводити до розвитку гіповолемічного шоку, міокардиту чи метаболічної міокардіопатії.

<