1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

АВТОІМУННА ГЕМОЛІТИЧНА АНЕМІЯ


МКХ-10: D59.0

Визначення захворювання
Автоімунна гемолітична анемія (АІГА) зумовлена посиленим руйнуванням еритроцитів антитілами проти власних еритроцитарних антигенів.

У залежності від характеру антитіл виділяють:

  • АІГА з «тепловими» IgG антитілами.
  • АІГА з «холодовими» IgM антитілами (хвороба холодових аглютинінів).
  • АІГА з «холодовими» IgG антитілами (пароксизмальна холодова гемоглобінурія).


Автоімунна гемолітична анемія з «тепловими» антитілами – це найпоширеніша форма АІГА, що становить 70-80 % всіх імунних гемолітичних анемій, характеризується неповними тепловими аглютинінами, які переважно належать до класу IgG і визначаються за допомогою прямого антиглобулінового тесту Кумбса.

Розрізняють:

  • Ідіопатичну (первинну) АІГА, причину виникнення якої з’ясувати не вдається.
  • Симптоматичну (вторинну) АІГА, яка виникає на фоні низки захворювань (хронічні лімфопроліферативні процеси, системні захворювання сполучної тканини, захворювання печінки, злоякісні пухлини, інфекційні хвороби, дія деяких медикаментів).


Клініка
Прояви АІГА залежать від тяжкості хвороби, наявності (відсутності ) гемолітичної кризи. Пацієнти скаржаться на загальну кволість, часто – на підвищення температури тіла, під час гемолітичної кризи – на пожовтіння шкіри і склер, зміни кольору сечі, болі у суглобах, ділянці селезінки. При гострому початку хвороби може спостерігатись біль у крижах. Важливе значення має анамнез: наявність іншого захворювання, яке може зумовити гемоліз, перенесені інфекції, прийом медикаментів, інтоксикації. При об’єктивному обстеженні виявляють блідість шкіри та слизових оболонок, жовтушність склер і шкіри різної інтенсивності. У 2/3 хворих виявляється збільшення розмірів селезінки, у частини хворих – збільшення печінки.

<