1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Дуоденальне зондування

Дуоденальне зондування здійснюють з діагностичною метою: в одержаних порціях і визначають наявність лейкоцитів, клітин відшарованого епітелію, одноклітинних паразитів, жовчного піску.

Дуоденальне зондування виконують також з лікувальною метою. Так, звільнення жовчного міхура і печінкових ходів від жовчі веде до припинення застійних явищ, що запобігає утворенню каменів у жовчному міхурі і подальшому розвитку запального процесу.

Для проведення дуоденального зондування необхідно мати тонкий гумовий зонд довжиною 1,5 м, діаметром 3,5— 5 мм, на кінці якого є олива, штатив з пробірками, шприц ємкістю 10 або 20 мл, лакмусовий папір або інший індикатор, грілку, рушник. Протипоказання такі, як і для дослідження шлункового соку за допомогою зонда.

Щоб дуоденальне зондування> відбулося успішно, необхідно ретельно підготуватися до нього. За 2—3 дні до цього хворому рекомендують виключити з харчового раціону продукти, які викликають здуття кишок (капусту, картоплю, молоко, чорний хліб).

Зондування слід проводити у спеціально відведеному приміщенні. Під час процедури хворого не можна залишати самого. Медична сестра пояснює йому хід процедури, заспокоює його. Зондування проводять натще. Успіх його залежить від того, на яку відстану вводити зонд. На зонді є З мітки: 1-а — на відстані 45 см (відповідає відстані до кардіальної частини шлунка), 2-а — 70 см (відстань до воротаря), 3-я — 90 см (відстань до дванадцятипалої кишки). При цьому треба враховувати зріст і конституцію хворого, положенні хворого стоячи на зонді вимірюють відстань від пупка до різців. Далі хворого саджають на стілець, беруть зонд за металеву оливу I, II і III пальцями правої руки і вводять за корінь язика, пропонуючи хворому глибоко дихати через ніс. При появі позивів на блювання хворий повинен губами затиснути зонд і глибоко дихати через ніс, після чого намагатися проковтнути зонд до 1-ї мітки. Ковтати зонд треба повільно, щоб він не згорнувся. Далі хворому пропонують походити по кімнаті, продовжуючи потроху ковтати зонд до мітки 70 см, або лягти на правий бік і підкласти під голову валик (подушка, яка поставлена ребром, або згорнута ковдра). Поверх них необхідно покласти грілку, загорнуту в рушник, щоб не обпекти хворого. Ноги, мають бути зігнутими в колінах. Хворий продовжує повільно і поступово ковтати зонд.

Зонд просувається через воротар у дванадцятипалу кишку завдяки перистальтиці шлунка протягом 1—1,5 год. Вільний кінець зонда опускають у пробірку, що знаходиться в штативі нижче узголів'я хворого. Доки олива перебуває в шлунку, із зонда витікає мутний шлунковий вміст, який має кислу реакцію (змочений ним синій лакмусовий папір стає червоним), при просуванні її у дванадцятипалу кишку починає витікати прозора жовта жовч, яка має лужну реакцію (змочений нею червоний лакмусовий папір стає синім). У міру витікання жовчі кожні 5 хв кінець зонда переносять у наступну пробірку. Якщо зонд згорнувся і жовч не виділяється, зонд трохи виймають, після чого хворий знову його ковтає. Контролем знаходження зонда у дванадцятипалій кишці може бути проба з повітрям. За допомогою шприца вводять у зонд незначну кількість повітря. Якщо зонд знаходиться в шлунку, хворий відчуває надходження туди повітря і бурчання. Якщо такі відчуття відсутні, зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці. Іноді зонд тривалий час неможливо просунути до дванадцятипалої кишки через спазму воротаря. Для зняття можна ввести 100 мл 2 % розчину натрію гідрокарбонату і перетиснути зонд на 10— 15 хв, після чого продовжити зондування.

Через 10—20 хв після появи жовчі (порція А) через зонд уводять одну з речовин, яка викликає скорочення жовчного міхура: 30—50 мл 33 % розчину магнезії сульфату, підігрітого до 60 °С, розчин сорбіту (1—2 ст ложки на півсклянки холодної води), маслинову олію, 1—2 яєчних жовтка, 20 мл 40 % розчину глюкози тощо. Якщо після введення подразника скорочення жовчного міхура не відбувається, подразник уводять ще раз.

Магнезії сульфат протипоказано призначати при кольках та схильності до проносу.

На 5—7 хв зонд перетискають, вільний кінець його опускають у пробірку. З жовчного міхура починає надходити темна жовч (порція В), а потім світліша — печінкова (пopція С).
Процедура дуоденального зондування надто втомлююча, Якщо протягом 1—1,5 год жовч не з'являється зондування припиняють і призначають повторну процедуру не раніше через 24 год.
Після одержання всіх трьох порцій жовчі зонд виймають, занурюють в 1 % розчин хлораміну, потім кип'ятять протягом 15 хв. Жовч одразу досліджують, бо під дією ферментів клітинні елементи швидко руйнуються.

Слід пам'ятати, що під час проведення зондування можуть виникнути такі ускладнення: поява крові в дуоденальному вмісті (в такому разі треба негайно припинити процедуру); вегетативні реакції (слабкість, запаморочення, зниження артеріального тиску, серцебиття). Щоб уникнути цих ускладнень, треба ввести кальцію хлорид, який є антагоністом магнезії сульфату.

Пятифазове дуоденальне зондування дає можливість визначити не тільки характер дуоденального вмісту, а й об'єм окремих частин жовчної системи і тонус її сфінктерів. Набір технічних засобів такий, як і для попередньої процедури, та годинник. Техніка введення зонда така сама, як при звичайному дуоденальному зондуванні.

Перша фаза (холедохус-фаза). Загальна жовчна протока і протоки підшлункової залози розслаблені; із загальної жовчної протоки витікає незначна кількість світлої жовчі. Тривалість 14—16 хв.

Друга фаза. Загальна жовчна протока і протока підшлункової залози закриті від часу введення подразника до появи забарвленого жовчю секрету. Тривалість 3—5 хв.

Третя фаза — жовч А (від розкриття загальної жовчної протоки і протоки підшлункової залози до появи темної жовчі з жовчного міхура). Тривалість 3—4 хв. Виділяється 3—4 мл світлої жовчі з протоки жовчного міхура і загальної жовчної протоки.

Четверта фаза — жовч В (розслаблення сфінктера Люткенса та спорожнення жовчного міхура). Тривалість 20— 30 хв. Виділяється 25—45 мл темної жовчі.

П'ята фаза — жовч С (настає в кінці виділення жовчі В). Об'єм жовчі менший, ніж у 4-й фазі.

 

Live tracking and statistics