1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Ефективність різних видів електролікування в комплексній терапії болю в нижній частині спини, пов’язаного із остеохондрозом.

О.С.Зубрицький, О.А. Морозенко, І.І. Літовченко, С.Д.Третяк

Головний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» МО України

Резюме.
В статті показано, що застосування різних видів імпульсних струмів ефективне у лікуванні болю в нижній частині спини, пов’язаного із остеохондрозом. Запропоновані схеми електролікування на апараті «Іоносон-експерт» інтерференційним, комбінацією високовольтного, ультрастимулюючого струму по Треберту та частотно модульованого струму, а також зміні частотних модуляцій цих струмів забезпечують більшу їх ефективність в плані купуванні больового синдрому у порівнянні із застосуванням діадинамотерапії.
Ключові слова: біль в нижній частині спини (БНС), фізіотерапія, імпульсні струми.
Вступ.
Біль у нижній частині спини (БНС) – розуміють біль, що локалізується між XII парою ребер і сідничними складками. БНС згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб (МКХ-10) віднесено до окремої нозологічної одиниці під шифром М 54.5 в групі дорсалгій. Синдром БНС (low back pain) - головна причина звернення хворих до лікарів різного профілю: терапевтів, невропатологів, ревматологів, гінекологів, фізіотерапевтів, лікарів лікувальної фізкультури. Поширеність БНС складає від 40 до 80% в популяції дорослих людей, а щорічна захворюваність – 5% [1, 2, 3]. Пік скарг на постійний помірний БНС, який поступово посилюється, припадає на зрілий вік. Частіше хворіють чоловіки віком від З5 до 44 років та жінки – від 25 до 34 років, тобто в період найбільш активної трудової діяльності, що має велике соціально-економічне значення, в тому числі для військовослужбовців. Тому до числа пріоритетних напрямків, що рекомендує ВООЗ до ретельного вивчення в рамках «Декади кісток та суглобів» (The Bone and Joint Decade 2000-2010), віднесений і біль у спині (WHO, 1999).
Приблизно у 90% хворих причиною БНС є остеохондроз хребта (у зарубіжній літературі відзначається терміном спондильоз) [4, 5]. Первинний синдром БНС, або дорсалгія, пов’язана із остеохондрозом хребта – це больовий синдром у спині, зумовлений дистрофічними та функціональними змінами в тканинах опорно-рухового апарату хребта. В основі остеохондрозу лежить первинна патологія пульпозного ядра з послідуючим ураженням міжхребцевих дисків, дуго-відростчатих суглобів, м’язів, фасцій, зв’язок з можливим включенням суміжних структур (корінців, нервів, судин) [6, 7]. В результаті порушується механічний баланс між кістковими структурами хребта, у тому числі міжхребцевими суглобами, що спричиняє біль. Виникають також рефлекторні порушення на різних рівнях організму: периферичному (спазм м’язів, гіпералгезія шкіри в зонах Захарїна-Геда), надсегментарному (віддалені м'язові спазми, сомато-вісцеральні рефлекси), центральному (порушення рухового стереотипу, вегетативна та емоційна лабільність, депресії).
Розрізняють 2 види болю: місцевий біль або люмбалгію (аксіальний або механічний біль по термінології англомовних авторів), пов'язаний з дегенеративними змінами дисків, суглобів і хребців, та радикулярний біль, який характеризується соматотопічним розподілом і включає склеротомний, міотомний і дерматомний біль. До подразнення корінців приводить нестабільність хребцевих сегментів, а до їх компресії — грижі міжхребцевих дисків, спондилогенні та артрогенні розростання. Інші неврологічні прояви радикулопатії також включають чутливі, моторні і вегетативні симптоми. Вираженість дегенеративних змін хребта і клінічні прояви захворювання не завжди прямо взаємопов’язані [8, 9].
Основні завдання консервативного лікування місцевого болю при БНС наступні: зменшення/припинення больового синдрому, запобігання подальшим дегенеративним змінам хряща міжхребцевого диска та міжхребцевих суглобів, покращення (нормалізація) функціональної рухливості хребта. При наявності радикулярного болю при БНС додатковими завданнями є зменшення компресії корінців, відновлення функції (при її порушенні) спинномозкових нервів. Загальними принципами лікування БНС є комплексність (медикаментозне, медикаментозні блокади, режим, лікувальна фізична культура, мануальна терапія, фізіотерапевтичне лікування та інші), диференційованість (в залежності від неврологічного та реабілітаційного діагнозів), індивідуалізованість (врахування переважаючих патогенетичних та саногенетичних реакцій, супутньої патології, попереднього лікування, віку, психологічного та соціального статусу, професії, непереносимості та протипоказів до окемих видів лікування, комплаєсності, місця лікування та інших факторів), спадкоємність (стаціонар, поліклініка, санаторно-курортні заклади) [10].
Одним з пріоритетних напрямків лікування БНС надається застосуванню фізичних факторів, без якого терапія та реабілітація таких хворих є неповноцінними та менш ефективними [11, 12, 13, 14, 15]. Задачею фізіотерапії в таких хворих є досягнення знеболюючого, протизапального, розсмоктуючого, трофічного, гіпосенсибілізуючого ефектів: блокувати патологічну імпульсацію та збудувати нову домінанту в центральній нервовій системі, зняти спазм мускулатури, досягнути регулюючого впливу на обмін речовин та кровообіг в поперековій ділянці та кінцівках, стимулювати регенераторні процеси в ураженому нерві, сформувати м'язовий корсет спини.
Зменшення больового синдрому при БНС є пріоритетним напрямом лікування при загостренні захворювання. Багатьма дослідженнями доведено, що застосування саме діадинамотерапії при больових синдромах, пов’язаних з остеохондрозом є ефективним в плані зменшення вираженості та тривалості больового синдрому [16, 17, 18]. Воно може бути еталоном для порівняння дії інших фізіотерапевтичних факторів для купування вираженого больового синдрому при БНС, в тому числі різних видів імпульсних та модульованих струмів. З розвитком медичної апаратури з’явилась можливість застосування в широкій клінічній практиці різних видів імпульсних струмів для лікування больових синдромів. Дані щодо ефективності різних видів імпульсних струмів при БНС у порівнянні із стандартними методами діадинамотерапії та ампліпульстерапії скудні та часто неоднозначні [19,20].

Мета роботи – оцінити ефективність різних видів імпульсних струмів у лікуванні болю в нижній частині спини, пов’язаного із остеохондрозом.
Матеріали та методи. В основу роботи покладено результати обстеження 46 хворих, які лікувались в неврологічному відділенні ГВМКЦ «ГВКГ» з БНС, обумовленого остеохондрозом. Всі хворі були чоловічої статі, офіцери чи військовослужбовці за контрактом. Вік хворих становив від 20 до 45 років, середній вік – 37±4,5 років. Особливості перебігу захворювання у хворих були наступні: всі хворі мали рецидивуючий перебіг захворювання, тривалість захворювання 5 років та більше (від першої появи болю в нижній частині спини) відмічена у 50% хворих, частота загострень 1 раз на рік або частіше протягом 1 року була у 78% хворих, тривалість останнього загострення до початку лікування в стаціонарі становила 1-3 доби у 9% хворих, 4-10 діб у 74% хворих, більше 10 діб у 17% хворих.
Дані щодо обстеження хворих заносились до розробленої реєстраційної карти. Діагноз хворих встановлювався на основі комплексного обстеження (об’єктивне обстеження з оцінкою неврологічного статусу, рентгенологічне обстеження хребта, магнітно-резонансна томографія хребта, загальноклінічні обстеження, тощо). Для об’єктивізації стану хворих із БНС використовувались рекомендовані ВООЗ анкети (оцінка динаміки болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), оцінка характеру «розмаху» больового синдрому за чотирохскладовою візуально-аналоговою шкалою болю (QVAS)) [21].
Всі хворі отримували базисне медикаментозне лікування, яке включало нестероїдні протизапальні засоби і міорелаксанти та фізотерапевтичне лікування. В залежності від виду фізіотерапевтичного лікування хворих було розподілено на 3 групи. Пацієнти всих груп були співставимі за характеристиками больового синдрому перед початком лікування.
Хворі І групи (n-16) отримували діадинамотерапію на апараті «Тонус 2-М» (КП, ДБ, ДП струми, по 3 хвилини, інтенсивність – до відчуття вібрації) щоденно протягом 5-10 діб (електролікування закінчувалось при купуванні больового синдрому та як правило замінювалось іншими видами фізіотерапії). Хворі ІІ групи (n-16) отримували електротерапію на апараті «Іоносон-Експерт» за схемою: IF (інтерференційний струм) з базисною частотою 5000 Гц та модульованою частотою 70-90 Гц протягом 10 хвилин, інтенсивність – до відчуття вібрації, щоденно перші 3 доби, з 4 доби модульована частота зменшувалась до скануючої частоти 1-77 Гц протягом 15 хвилин щоденно, інтенсивність – до відчуття вібрації. Хворі ІІІ групи (n-14) отримували електротерапію на апараті «Іоносон-Експерт» за схемою: перші 3 доби дію струмом HV (струм високої напруги) із скануючою частотою 2-200 Гц протягом 5 хвилин та струмом UR (струм ультрастимулюючий по Треберту) з частотою 143 Гц протягом 5 хвилин, інтенсивність – до відчуття вібрації, з 4 доби - струмом FM (частотно-модульований імпульсний) з скануючою частотою 10-150 Гц протягом 15 хвилин щоденно, інтенсивність – до відчуття вібрації. При інтерференційному виді струму електроди розміщувались таким чином, щоб ділянка з максимальною локалізацією болю розміщувалась між двома парами електродів. При інших видах імпульсних струмів електроди розміщувались на місце максимальної локалізації болю, при місцевому больовому синдромі – за поперечною методикою, при наявності радикулярного синдрому – поздовжньо з урахуванням зони іррадіації болю.
Статистична обробка одержаних даних проводилась методами варіаційної статистики. Оцінка відмінностей між показниками проводилась за критерієм Стьюдента (t) та рівнем вірогідності (р).
Результати та їх обговорення. Вираженість больового синдрому у всих хворих з біллю в нижній частині спини при госпіталізації в Головному військово-медичному центрі «ГВКГ» МО України коливався від помірного до інтенсивного та становив за шкалою ВАШ 68±8,2 мм (100 мм за шкалою ВАШ відповідає самому сильному, нестерпному болю). За суб’єктивним сприйняттям цей біль наближається до сильного больового синдрому. Больовий синдром на момент госпіталізації для хворих з хронічним БНС характеризувався: вищим за середній (типовий) рівень болю на 33%, який відповідав відчуттю між слабким-помірним болем, та меншим за інтенсивність болю в періоди максимального загострення на 27%, який відповідав відчуттю між сильним-нестерпним болем.
Динаміка вираженості больового синдрому в залежності від виду імпульсних струмів, які застосовувались в комплексному лікуванню БНС показана в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка больового синдрому при БНС в залежності від виду імпульсних струмів

Групи хворих Рівень больового синдрому в ходу лікування лікування (дні) за візуально-аналоговою шкалою (мм, M±m) та вірогідність відмінностей (р)
до лікування 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
I 70,1±9,4 44,5±7,5 39,9±5,3 31,8±5,1 29,1±5,2 19,8±6,9 21±5,6 19±6,2 20,7±7,5 18±8,8 16±10,1
II 66±8,1 43,9±6,7 29,1±6,2 22±2,5* 24,8±6,9 12,2±3,3 9,9±3,1* 6,3±3* 6±4,9* 7,3±4,8 6,3±5,6
III 67±8,7 48,6±8,1 38,8±5,7 32,5±7,5 30,1±5,1 16±4,3 8,6±4** 4,1±3** 8,9±6,7 8,8±6,6 7,9±4,9

Примітка:  * - наявність розбіжностей (р<0,05) між І та ІІ групами хворих,
            ** -  наявність розбіжностей (р<0,05) між І та ІІІ групами хворих.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Что лучше инжектор или карбюратор? Подробнее на странице http://kamael.com.ua