1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

ГЛАУКОМА

 

Термін "глаукома" поєднує велику групу захворювань ока, що мають наступні особливості: внутрішньоочний тиск (ВОТ) постійно або періодично перевищує толерантний (індивідуально стерпний) рівень через порушення природної циркуляції внутрішньоочної рідини; розвивається характерне ураження диску зорового нерва (ДЗН) та гангліонарних клітин сітківки (глаукомна оптична нейропатія). Розрізняють відкритокутову та більш важку закритокутову форми глаукоми. При первинній глаукомі підвищення ВОТ пов’язане зі змінами в дренажній системі ока, при вторинній ці зміни викликані іншими захворюваннями. Розвиток глаукоми може бути спровокований травмами, нервовою перенапругою, інтоксикацією організму, захворюваннями серцево-судинної та ендокринної систем, стресами. Крім того, відзначена генетична схильність до глаукоми.
Останнім часом все більше поширення одержує поняття "толерантний ВОТ". Під цим терміном розуміють діапазон ВОТ, безпечного для конкретної людини. Толерантний ВОТ не тільки піддається індивідуальним коливанням, а також змінюється протягом життя та під впливом деяких загальних та очних захворювань. Зокрема, відзначається тенденція до його зниження при судинних ураженнях і прогрессуванні глаукомного процесу. У зв'язку із цим індивідуальна величина толерантного тиску може бути істотно нижче верхньої границі статистично нормального ВОТ. Зміни зорових функцій при хронічній глаукомі виникають непомітно для хворого, повільно прогресують, їх виявляють за допомогою різних методів дослідження тільки після втрати значної (30 % і більше) частини нервових волокон у ДЗН. Ці зміни проявляються в зниженні світлочутливості, контрастної чутливості, звуженням поля зору. Найбільш характерними ознаками глаукоми є періодичний головний біль, райдужні кола навколо джерел світла, затуманювання зору, відчуття стороннього предмета в оці, сльозотеча, погіршення зору, потреба в частій зміні окулярів та прогресуюче звуження поля зору.

ДІАГНОСТИКА ГЛАУКОМИ

 

До моменту виникнення змін при глаукомі, які виявляються за допомогою звичайних методів дослідження гинуть вже 30 - 40 % аксонів нервових клітин. В нашій клініці наряду з традиційними методами (тонометрія, кінетична периметрія, автоматична тонографія та ін.) використовуються новітні стандарти діагностики комп’ютерна порогова периметрія та оптична когерентна томографія (OCT) зорового нерва та періпапілярної сітківки, за допомогою яких можливо зафіксувати найбільш ранні глаукоматозні зміни, адже зір втрачений внаслідок глаукомного процесу майже не відновлюється. Також ці дослідження необхідні для нагляду за хворим у динаміці та корегування призначеного лікування.

 

ЛІКУВАННЯ ГЛАУКОМИ

 

Медикаментозне лікування

 

Традиційне лікування починають із застосування лікарських препаратів, що знижують внутрішньоочний тиск. Цей підхід до лікування захворювання має достоїнства та недоліки. Сучасні препарати в більшості випадків знижають ВОТ до рівня толерантного але не завжди. При тривалому застосуванні, ефективність лікарських засобів може знижуватися. Очні краплі необхідно закрапувати через задані інтервали часу, що далеко не завжди вдається внаслідок особливостей ритму життя та небажання пацієнта розглядати призначення лікаря як обов’язкові. Тривале закрапування також ускладнює життя пацієнта. Крім того, препарати, що знижують внутрішньоочний тиск, часто мають такі побічні дії як прогресування вже наявної катаракти, звуження зіниці, погіршення кровопостачання ока.
Обов’язковим при глаукомі є нейропротекторне лікування, яке направлене на покращення функціонального стану зорового нерву та гангліонарних клітин сітківки. В залежності від стадії та динаміки процесу лікар обірає спектр препаратів, шляхи введення та періодичність лікування.
Хірургічне лікування

 

Для лікування відкритокутової глаукоми найчастіше застосовують фільтруючі операції, за допомогою яких створюються нові шляхи відтоку водянистої вологи з ока - непроникаюча глибока склеректомія (НГСЕ). Особливістю якої є те, що для відтоку рідини з передньої камери ока використовуються не наскрізні отвори, а природна проникність для вологи хірургічно витонченої периферичної ділянки десцеметовой мембрани рогівки. Найважливіша перевага НГСЕ полягає в тім, що операція проводиться без розкриття передньої камери ока, зменшується ризик ускладнень, дозволяє скоротити терміни післяопераційного лікування хворого до декількох днів. Також використовується операція віскоканалостомія при якій в дренажну систему вводиться спеціальна речовина – віскоеластик, що приводить до відновлення евакуації внутрішньоочної рідини. Основною проблемою фільтруючих операцій є фіброзне переродження знову створених шляхів відтоку. Запобігти цьому можна використанням сучасних дренажних клапанів. У нашому центрі ми застосовуємо дренажні системи, які визнані кращими на сьогоднішній день.
При закритокутовій глаукомі застосовується ірідектомія - операція, що підсилює циркуляцію рідини між передньою й задньою камерами ока. Обмежене застосування отримали циклодеструктивні операції, при виконанні яких частково руйнується війкове тіло з метою зменшення продукції водянистої вологи.

 

Лазерне лікування

 

Між медикаментозним та хірургічним лікуванням існують ще лазерні методи корекції внутрішньоочного тиску. Ці методи використовуються як самостійні або як додаткові до медикаментозного та хірургічного лікування. Лазерна трабекулопластика – це нанесення певної кількості лазерних коагулятів у трабекулярній зоні кута передньої камери ока.
Лазерна трабекулотомія та лазерна гоніотомія – маніпуляції, які застосовуються для відновлення циркуляції рідини після хірургічних операцій
Лазерна іридектомія – це перфорація райдужки за допомогою лазера для відновлення сполучення між камерами ока.
<